Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Левенець С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 36
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Федорців О. Є. Особливості макро- і мікроклімату у дітей із синдромом свистячого дихання [Електронний ресурс] / О. Є. Федорців, С. С. Левенець, В. В. Стеценко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - № 1. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2013_1_5
| 2. |
Федорців О. Є. Пробіотики у реабілітаційній терапії недоношених новонароджених з екстремально низькою масою тіла [Електронний ресурс] / О. Є. Федорців, В. В. Стеценко, І. В. Кубей, С. С. Левенець // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2013. - № 2. - С. 23-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2013_2_8
| 3. |
Федорців О. Є. Ефективність застосування фітотерапії на амбулаторному етапі лікування гепатобіліарної та травної систем у дітей з вродженими і набутими захворюваннями сполучної тканини [Електронний ресурс] / О. Є. Федорців, Т. О. Воронцова, А. Б. Кабакова, Л. М. Шульгай, М. І. Кінаш, С. С. Левенець, Т. М. Косовська, І. О. Крицький, П. В. Гощинський // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 2. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_2_35
| 4. |
Левенець С. С. Використання харчових продуктів, що містять олію вівса і комплекс вітамінів А, С, Е, у лікуванні дітей, хворих на бронхіальну астму [Електронний ресурс] / С. С. Левенець // Медична хімія. - 2012. - Т. 14, № 4. - С. 112-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2012_14_4_25
| 5. |
Левенець С. С. Пневмонія у дітей: настанови, реалії, можливості [Електронний ресурс] / С. С. Левенець, С. О. Ренчковська, Н. Б. Пранік // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 2. - С. 30-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_2_10
| 6. |
Левенець С. О. ІнсулІнорезистентнІсть при розладах менструальної функції в дівчаток-підлітків [Електронний ресурс] / С. О. Левенець // Український журнал дитячої ендокринології. - 2014. - № 2. - С. 83-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2014_2_25 Зазначено, що у дівчаток підліткового віку з розладами менструальної функції частота інсулінорезистентності (ІР) залежить головним чином від наявності ожиріння (ОЖ) і найбільш виражена на тлі ОЖ III ступеня. Ознаки метаболічного синдрому виявлено у 15,3 % хворих із ОЖ. ІР справляє відчутний, але не однаковий вплив на ефективність лікування у разі гіперменструального синдрому і пубертатних маткових кровотеч.
| 7. |
Плехова О. І. Особливості початку статевого дозрівання дітей із сімей з радіаційно обтяженим анамнезом батька. Нейрогормональні механізми [Електронний ресурс] / О. І. Плехова, С. О. Левенець, Г. О. Бориско, Т. П. Костенко, В. Л. Кашіна-Ярмак, В. В. Перевозчиков // Здоровье ребенка. - 2014. - № 3. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_3_12 Дослідження проведено з метою визначення нейрогормональних механізмів, що лежать в основі клінічних особливостей початку статевого дозрівання дітей, народжених у батьків, які зазнали низькодозового опромінення. Гормональний гомеостаз оцінено за даними імуноферментного, радіоімунологічного та флюорометричного методів. Статистичне опрацювання одержаних даних проводилось за допомогою пакета прикладних програм Excel і Statgrafics-5, SPSS 17.0. Встановлено, що більш ранній початок статевого дозрівання зумовлюється прискореною стимуляцією гіпофізарно-гонадної системи внаслідок активації центральних механізмів регуляції гонадотропної функції гіпофіза і передчасного зняття мелатонінового блокування цієї системи. Обгрунтовано підстави для ретельного диспансерного нагляду за становленням репродуктивної системи у дітей із сімей із радіаційно обтяженим анамнезом.
| 8. |
Воронцова Т. О. Нові напрямки лікування дітей із проблемами травної системи [Електронний ресурс] / Т. О. Воронцова, Т. М. Косовська, С. С. Левенець, А. Б. Кабакова, В. Г. Бойко, О. В. Наумович, Е. А. Ландяк, О. Є. Сохар // Проблеми остеології. - 2011. - Т. 14, № 4. - С. 82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2011_14_4_25
| 9. |
Левенець С. С. Роль мікроорганізмів у розвитку атопічного дерматиту – чи можемо це змодифікувати? [Електронний ресурс] / С. С. Левенець, Т. О. Воронцова // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 3. - С. 125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_3_46
| 10. |
Левенець С. В. Особливості впливу груп інтересів на формування політики національної безпеки Російської Федерації [Електронний ресурс] / С. В. Левенець // Гілея: науковий вісник. - 2016. - Вип. 113. - С. 436-440. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016_113_109
| 11. |
Левенець С. О. Ефективність загальностимулювальної регулювальної терапії у дівчаток-підлітків із гіпоменструальним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, О. Г. Верхошанова, Н. О. Удовікова, Д. А. Кашкалда // Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_3_8 Мета дослідження - визначення найближчої та віддаленої ефективності негормонального загальностимулювального лікування у дівчаток із олігоменореєю та вторинною аменореєю (гіпоменструальним синдромом - ГМС). Обстежено 86 дівчаток віком 13 - 18 років із ГМС. Використано імуноферментний (ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, тестостерон, інсулін) і фотометричний методи (вітамін Е у сироватці крові), УЗД органів малого таза. У терапію були включені біостимулятори, адаптогени, вітамінно-мінеральні комплекси, за показаннями - бігуаніди та ципрогептадин. Встановлено, що найближча ефективність лікування значно знижується за гіпоплазії матки (ГПМ) (36,7 % проти 60,8 % без гіпоплазії), підвищення вмісту в крові ФСГ, ЛГ та за наявності гіпоестрогенемії, у дівчаток із ГПМ - ще й за підвищення рівня тестостерону. Віддалена ефективність (через 1 - 3 роки після початку лікування) залежить від тривалості ГМС, знижується за його тривалості без лікування протягом 2 років і більше (43,3 % проти 55,9 % за меншої тривалості ГМС). Із гормональних показників на віддалену ефективність негативно впливає вихідна гіпоестрогенемія, яку за відсутності ефекту реєструють у 80 % дівчаток із ГПМ та у 2 рази рідше - у разі позитивних результатів. У групі хворих із об'ємом матки, який відповідає віку, вихідну гіпоестрогенеміїо у разі позитивного ефекту мали 11,1 % дівчаток, за негативного - у 3 рази більше. Зроблено висновки, що для підвищення ефективності лікування дівчаток-підлітків із ГМС необхідне подальше удосконалення негормональних методів із широким залученням немедикаментозних засобів та уточнення показань для призначення гормональних препаратів.
| 12. |
Левенець С. О. Профілактика олігоменореї та вторинної аменореї в дівчатпідлітків [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська // Український журнал дитячої ендокринології. - 2017. - № 2. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2017_2_6 Мета роботи - розробити прогностичні таблиці, які надають лікареві змогу ще під час першого огляду дівчини порушити питання про можливість виникнення гіпоменструального синдрому (ГМС). Обстежено 151 пацієнтку з первинною олігоменореєю (I ОМ), 85 хворих із вторинною оліго-менореєю (II ОМ) та 305 дівчат із вторинною аменореєю (ВА) віком 13 - 18 років, а також 102 дівчини такого ж віку з регулярним менструальним циклом. Дані про частоту гірсутизму, появи менархе в популяції одержано під час проведення профілактичних оглядів 1650 підлітків м. Харків та Харківської області. Нормативні значення індексу маси тіла для кожного віку визначали за перцентильним методом. Стан гемодинаміки внутрішніх статевих органів визначали за загальноприйнятою методикою. Оцінювали прогностичну значущість і інформативність усіх чинників ризику, що вивчалися. Встановлено, що прогностичними ознаками щодо формування I ОМ є ранній репродуктивний вік матері на момент народження дівчини, порушення менструальної та репродуктивної функцій у матері, пізнє менархе, інвертований пубертат, загроза переривання вагітності у пренатальному анамнезі у дівчини; II ОМ - несвоєчасне менархе, ожиріння, виражений гірсутизм; ВА - пізнє менархе і порушення менструальної функції у матері, а також її ранній вік на момент пологів, обтяжений перинатальний анамнез, дефіцит маси тіла, виражений гірсутизм та пізнє менархе у дівчини. Зниження систолічної швидкості кровотоку в матковій артерії виявилося чинником ризику всіх порушень менструальної функції. Висновки: визначені прогностичні показники є підставою для відбору дівчат до груп ризику щодо виникнення ГМС. У профілактичних заходах щодо запобігання виникненню ГМС повинні брати участь лікарі різних спеціальностей, насамперед педіатри та сімейні лікарі.
| 13. |
Левенець С. О. Функція репродуктивної системи в матерів дівчат із гіпоменструальним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, О. Г. Верхошанова, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 3. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_3_13
| 14. |
Сабадаш В. Є. Ефективність сучасної терапії хворих літнього віку на гіпертонічну хворобу та остеопороз [Електронний ресурс] / В. Є. Сабадаш, С. С. Левенець // Проблеми остеології. - 2017. - Т. 20, № 1. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2017_20_1_9
| 15. |
Левенець С. С. Параметри фізичного розвитку в дітей із бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / С. С. Левенець, В. Є. Сабадаш, С. О. Маслєєва // Проблеми остеології. - 2016. - Т. 19, № 3-4. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2016_19_3-4_6
| 16. |
Левенець С. О. Гормональнометаболічні показники в дівчатокпідлітків із гіпоменструальним синдромом із різною ефективністю негормонального лікування [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, Н. О. Удовікова, Д. А. Кашкалда // Український журнал дитячої ендокринології. - 2018. - № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2018_1_5
| 17. |
Левенець С. С. Епідеміологічні особливості у дітей з бронхіальною астмою [Електронний ресурс] / С. С. Левенець, Н. М. Горобець // Світ медицини та біології. - 2018. - № 1. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2018_1_10 Проанализированы условия проживания и метеозависимость методом анкетирования у 125 детей в возрасте от 1 до 18 лет, больных персистирующей и интермитирующей бронхиальной астмой (БА). Дети с персистирующей БА более метеозависимы от влажной погоды, чаще проживают в местах с повышенной влажностью: во влажных помещениях и недалеко от открытых водоёмов, чем дети с интермитирующей БА.
| 18. |
Левенець С. О. Віддалені результати лікування спіронолактоном дівчат-підлітків із гіпоменструальним синдромом [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Н. О. Удовікова, С. В. Новохатська, Д. А. Кашкалда, О. Ю. Шелудько // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_7 Мета дослідження - визначення клініко-анамнестичних і гормонально-метаболічних показників, які впливають на віддалені результати лікування спіронолактоном. Обстежено 78 дівчат віком 13 - 17,5 року з гіпоменструальним синдромом (ГМС: олігоменорея (ОМ), вторинна аменорея (ВА)) через 2 роки і більше після початку лікування спіронолактоном (3 десятиденних курси). Вивчали хронологічний, менструальний вік (МВ), перинатальний анамнез, тривалість ГМС до початку лікування, індекс маси тіла (ІМТ), об'єм матки за даними ультразвукового дослідження органів малого таза, ступінь вираженості гірсутизму, вміст у крові гонадотропних, статевих гормонів, пролактину, інсуліну імуноферментним методом. Визначали прогностичний коефіцієнт (ПК) і його інформативність (І). Критерієм ефективності лікування слугувала наявність самостійного регулярного менструального циклу. Віддалена ефективність лікування при ОМ досягала 62,9 %, при ВА - лише 20,1 % (p << 0,001). Найбільш прогностично значущими щодо позитивних результатів лікування є МВ до 2-х років (ПК = +5,13; І = 0,542), щодо негативних результатів ВА (ПК = -3,54; І = 0,545), гірсутизм II - III ст. за шкалою Феррімана - Галвея, підвищений рівень лютеїнізувального гормону (ПК = -3,52; І = 0,59) і знижений вміст у крові естрадіолу (ПК = -3,68; І = 0,36). Віддалена ефективність лікування спіронолактоном протягом трьох місяців у 3 рази є кращою при ОМ, ніж при ВА. Дівчата з ГМС потребують обстеження і лікування вже у перші 1 - 1,5 року після менархе. Особливу увагу слід приділяти дівчатам із вираженим гірсутизмом і таким, в яких розлади менструальної функції зберігаються протягом 2-х років і більше, з високим вихідним рівнем лютеїнізувального гормону та зниженим вмістом у крові естрадіолу.
| 19. |
Волянська Л. А. Імунологічний дисбаланс у дітей із різними формами бронхітів [Електронний ресурс] / Л. А. Волянська, Т. М. Косовська, С. С. Левенець, О. Я. Волошин, Л. М. Дмитраш, З. І. Кернична, І. Я. Головата, І. Я. Гончарук // Вісник наукових досліджень. - 2011. - № 3. - С. 28-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2011_3_11
| 20. |
Левенець С. О. Вплив деяких медико-біологічних та соціальних чинників на результати лікування дівчаток-підлітків з вторинною аменореєю [Електронний ресурс] / С. О. Левенець, Т. А. Начьотова, Д. А. Кашкалда, В. А. Бондаренко // Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 3. - С. 115-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2012_3_35
| | |
|
|